Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

судить всё и вся по внешнему виду

  • 1 судить все и вся по внешнему виду

    Универсальный русско-английский словарь > судить все и вся по внешнему виду

  • 2 judge

    1. n арбитр, эксперт; третейский судья

    tampering with a judge — коррумпирование, подкуп судьи

    sitting judge — судья, разбирающий данное дело

    nominee judge — судья, назначенный для судейства

    2. n спорт. судейская коллегия на соревнованиях
    3. n поэт. библ. судья
    4. n ценитель, знаток
    5. n горн. линейка для замера объёма работ
    6. n библ. Книга Судей

    as sober as a judge — совершенно трезвый;

    7. v судить, выносить приговор, решение
    8. v быть арбитром, экспертом

    to judge at a contest — судить соревнования, быть судьёй на соревнованиях

    9. v составлять мнение, оценивать

    to judge whether Smith is right or wrong — судить, прав Смит или неправ

    10. v считать, полагать

    I judge she knew what she was doing — я считаю, что она знала, что делает

    11. v судить, делать вывод
    12. v книжн. осуждать, порицать

    judge not, that ye be not judged — не судите, да не судимы будете

    Синонимический ряд:
    1. adjudicator (noun) adjudicator; arbitrator; moderator
    2. arbiter (noun) arbiter; chancellor; court; justice; justice of the peace; magistrate; referee; umpire
    3. authority (noun) authority; connoisseur; expert
    4. critic (noun) appraiser; commentator; critic; reviewer
    5. justice (noun) justice; magistrate
    6. determine (verb) decide; determine; form an opinion; pass judgement; surmise
    7. estimate (verb) approximate; call; estimate; place; put; reckon
    8. infer (verb) collect; conclude; deduce; deduct; derive; draw; gather; infer; make; make out
    9. rate (verb) appraise; assay; assess; calculate; evaluate; gauge; rate; value
    10. rule (verb) adjudge; adjudicate; arbitrate; referee; rule; settle; try; umpire
    11. think (verb) appreciate; believe; consider; deem; esteem; hold; opine; regard; think

    English-Russian base dictionary > judge

  • 3 external

    eksˈtə:nl
    1. прил.
    1) а) внешний, наружный, поверхностный Ant: internal б) анат. выходящий или находящийся на внешней поверхности тела (об органе тела) в) мед. внешний (о методе лечения, без оперативного вмешательства во внутренние органы)
    2) выходящий за пределы чего-л., находящийся за пределами чего-л. those who were external to Christianityлюди, не относящиеся к христианскому миру
    3) несущественный, показной
    4) иностранный, внешний ( о политике, торговле) the external debt of the stateвнешний долг государства
    2. сущ.;
    мн.
    1) внешность, внешний вид;
    облик( в прямом - о человеке - и переносном смысле) Syn: appearance, exterior, outside
    2) а) внешняя сторона дела б) превходящие обстоятельства наружная, внешняя сторона, поверхность pl внешнее, показное, несущественное - *s of religion религиозная обрядность, внешние проявления религиозности - the subordination of *s to essentials подчинение внешней стороны существу дела pl наружность, внешность, внешний облик - to judge things and people by *s судить все и вся по внешнему виду внешние обстоятельства наружный, внешний - * angle (математика) внешний угол - * action внешнее воздействие - * ear (анатомия) наружное ухо - * cause (медицина) внешняя причина( болезни), экзогенный фактор - * agency( специальное) воздействие внешней среды - * appearance внешний вид, экстерьер - * attack нападение извне - * crack (геология) поверхностная трещина - * dimensions( специальное) габариты - for * use (only) (фармацевтическое) (только) для наружного употребления) (часто to) находящийся вне - * force внешняя сила - * evidence объективные данные /показания/;
    свидетельства со стороны - * circumstances привходящие обстоятельства - problems * to our own sphere проблемы, не входящие непосредственно в нашу область внешний, иностранный - * loan внешний заем - * trade внешняя торговля - * relations внешние сношения - * affairs иностранные дела, внешние сношения - Department for /(канад) of/ E. Affairs министерство иностранных дел( Австралии, Канады) посторонний, не относящийся к данному вопросу, существу дела и т. п. - * considerations сторонние соображения поверхностный, внешний, показной - * politeness показная вежливость - * acts of worship религиозная обрядность (философское) объективный, существующий независимо от нас - * world внешний /объективно существующий/ мир - * reality объективная реальность учащийся или изучаемый экстерном - an * degree диплом /степень бакалавра/, полученный /-ная/ экстерном current ~ transactions текущие внешние операции external pl внешние обстоятельства ~ (чисто) внешний, несущественный;
    external circumstances обстоятельства, не имеющие существенного значения ~ наружный, внешний;
    for external use only только для наружного употребления;
    external ear анат. наружное ухо ~ находящийся, лежащий вне, за пределами (чего-л.) ;
    external force внешняя сила;
    external reality объективное существование мира вне нас ~ (чисто) внешний, несущественный;
    external circumstances обстоятельства, не имеющие существенного значения ~ внешний, иностранный ~ вчт. внешний ~ внешний ~ pl внешность;
    внешнее, несущественное;
    to judge by externals судить по внешности ~ иностранный, внешний (о политике, торговле) ~ иностранный ~ наружный, внешний;
    for external use only только для наружного употребления;
    external ear анат. наружное ухо ~ наружный ~ находящийся, лежащий вне, за пределами (чего-л.) ;
    external force внешняя сила;
    external reality объективное существование мира вне нас ~ поверхностный ~ посторонний ~ evidence объективные показания или данные ~ world внешний мир, мир вне нас ~ находящийся, лежащий вне, за пределами (чего-л.) ;
    external force внешняя сила;
    external reality объективное существование мира вне нас ~ наружный, внешний;
    for external use only только для наружного употребления;
    external ear анат. наружное ухо ~ pl внешность;
    внешнее, несущественное;
    to judge by externals судить по внешности

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > external

  • 4 external

    1. [ıkʹstɜ:n(ə)l] n
    1. наружная, внешняя сторона, поверхность
    2. pl внешнее, показное, несущественное

    externals of religion - религиозная обрядность, внешние проявления религиозности

    the subordination of externals to essentials - подчинение внешней стороны существу дела

    3. pl
    1) наружность, внешность, внешний облик

    to judge things and people by externals - судить всё и вся по внешнему виду

    2) внешние обстоятельства
    2. [ıkʹstɜ:n(ə)l] a
    1. 1) наружный, внешний

    external angle - мат. внешний угол

    external ear - анат. наружное ухо

    external cause - мед. внешняя причина (болезни), экзогенный фактор

    external agency - спец. воздействие внешней среды

    external appearance - внешний вид, экстерьер

    external crack - геол. поверхностная трещина

    external dimensions - спец. габариты

    for external use (only) - фарм. (только) для наружного употребления

    2) ( часто to) находящийся вне

    external evidence - объективные данные /показания/; свидетельства со стороны

    problems external to our own sphere - проблемы, не входящие непосредственно в нашу область

    2. внешний, иностранный

    external loan [debt] - внешний заём [долг]

    external affairs - иностранные дела, внешние сношения

    Department for /канад. of/ External Affairs - министерство иностранных дел (Австралии, Канады)

    3. посторонний, не относящийся к данному вопросу, существу дела и т. п.
    4. поверхностный, внешний, показной
    5. филос. объективный, существующий независимо от нас

    external world - внешний /объективно существующий/ мир

    6. учащийся или изучаемый экстерном

    an external degree - диплом /степень бакалавра/ полученный /-ая/ экстерном

    НБАРС > external

  • 5 judge things and people by externals

    Универсальный англо-русский словарь > judge things and people by externals

  • 6 external

    1. n наружная, внешняя сторона, поверхность

    external vibrator — внешний вибратор; поверхностный вибратор

    external circumstance — внешнее, объективное обстоятельство

    2. n внешнее, показное, несущественное

    externals of religion — религиозная обрядность, внешние проявления религиозности

    3. n l
    4. n наружность, внешность, внешний облик

    external abend — внешний авост; авост по внешним причинам

    5. n внешние обстоятельства
    6. a наружный, внешний

    external cause — внешняя причина, экзогенный фактор

    external appearance — внешний вид, экстерьер

    external reference — внешняя ссылка; внешнее обращение

    7. a находящийся вне

    external evidence — объективные данные ; свидетельства со стороны

    8. a внешний, иностранный

    external affairs — иностранные дела, внешние сношения

    9. a поверхностный, внешний, показной
    10. a филос. объективный, существующий независимо от нас
    11. a учащийся или изучаемый экстерном
    Синонимический ряд:
    1. exterior (adj.) exoteric; exterior; outdoor; outer; outermost; outmost; outside; outward; over
    2. on the outside (adj.) obvious; on the outside; open to the air; surface; visible on outer surface
    Антонимический ряд:

    English-Russian base dictionary > external

  • 7 beauty

    ˈbju:tɪ сущ.
    1) красота dazzling, raving, striking, wholesome beauty ≈ ослепительная красота bathing beauty ≈ русалка to enhance beauty ≈ совершенствовать красоту Beauty is a joy forever;
    its loveliness increases: it will never pass into nothingness. ≈ Красота всегда будет прекрасна, ее неповторимость возрастет: она никогда не уйдет в небытие.
    2) красавица Syn: beautiful woman, belle
    3) прелесть (часто ирон.) that's the beauty of it ≈ в этом-то вся прелесть you are a beauty! ≈ хорош ты, нечего сказать! ∙ beauty is in the eye of the gazer/beholder ≈ не по хорошу мил, a по милу хорош beauty is but skin deep ≈ наружность обманчива;
    нельзя судить по наружности
    красота;
    прекрасное - * of form красота формы - spiritual * духовная красота - * preparations косметика;
    средства ухода за кожей и т. п. - * doctor косметолог;
    косметичка - * culture косметика, массаж, парикмахерское дело и т. п. - to be in the flower of one's * быть в расцвете красоты;
    блистать красотой часто pl привлекательная или красивая черта;
    украшение - beauties of nature красоты природы - her smile was one of her beauties улыбка была одним из ее украшений - the poem contains a thousand beauties в поэме тысячи прекрасных мест( ироничное) прелесть - that's the * of it в этом-то вся прелесть - I can't say that I see the * of it я не вижу в этом ничего смешного или интересного - his black eye was a * синяк у него был - просто прелесть - you are a *, I must say хорош же ты, нечего сказать красавица - faded beauties увядшие /перезрелые/ красотки красотка, красавец (в обращении, преим. к лошадям и собакам) (собирательнле) (библеизм) краса, цвет( народа и т. п.) (разговорное) преимущество, достоинство > * is but skin-deep нельзя судить о человеке по внешнему виду > * is in the eye of the beholder см. beholder
    beauty красавица ~ красота ~ прелесть (часто ирон.) ;
    that's the beauty of it в этом-то вся прелесть;
    you are a beauty! хорош ты, нечего сказать!;
    beauty is in the eye of the gazer (или of the beholder) = не по хорошу мил, а по милу хорош
    ~ is but skin deep наружность обманчива;
    нельзя судить по наружности
    ~ прелесть (часто ирон.) ;
    that's the beauty of it в этом-то вся прелесть;
    you are a beauty! хорош ты, нечего сказать!;
    beauty is in the eye of the gazer (или of the beholder) = не по хорошу мил, а по милу хорош
    sleeping ~ потенциальный объект поглощения, которому не делалось предложений
    ~ прелесть (часто ирон.) ;
    that's the beauty of it в этом-то вся прелесть;
    you are a beauty! хорош ты, нечего сказать!;
    beauty is in the eye of the gazer (или of the beholder) = не по хорошу мил, а по милу хорош
    ~ прелесть (часто ирон.) ;
    that's the beauty of it в этом-то вся прелесть;
    you are a beauty! хорош ты, нечего сказать!;
    beauty is in the eye of the gazer (или of the beholder) = не по хорошу мил, а по милу хорош

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > beauty

  • 8 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 9 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 10 go

    I [gəu] 1. гл.; прош. вр. went, прич. прош. вр. gone
    1)
    а) идти, ехать, двигаться

    We are going too fast. — Мы идём слишком быстро.

    Who goes? Stand, or I fire. — Стой, кто идёт? Стрелять буду.

    The baby went behind his mother to play a hiding game. — Малыш решил поиграть в прятки и спрятался за маму.

    Go ahead, what are you waiting for? — Идите вперёд, чего вы ждёте?

    I'll go ahead and warn the others to expect you later. — Я пойду вперёд и предупрежу остальных, что вы подойдёте позже.

    My brother quickly passing him, went ahead, and won the match easily. — Мой брат быстро обогнал его, вышел вперёд и легко выиграл матч.

    As the roads were so icy, the cars were going along very slowly and carefully. — Так как дороги были покрыты льдом, машины продвигались очень медленно и осторожно.

    The deer has gone beyond the trees; I can't shoot at it from this distance. — Олень зашёл за деревья; я не могу попасть в него с этого расстояния.

    You've missed the bus, it just went by. — Ты опоздал на автобус, он только что проехал.

    Let's go forward to the front of the hall. — Давай продвинемся к началу зала.

    I have to go in now, my mother's calling me for tea. — Мне надо идти, мама зовёт меня пить чай.

    The car went into a tree and was severely damaged. — Машина влетела в дерево и была сильно повреждена.

    The police examined the cars and then allowed them to go on. — Полицейские осмотрели машины, а потом пропустили их.

    I don't think you should go out with that bad cold. — Я думаю, с такой простудой тебе лучше сидеть дома.

    It's dangerous here, with bullets going over our heads all the time. — Здесь опасно, пули так и свистят над головами.

    I fear that you cannot go over to the cottage. — Боюсь, что ты не сможешь сходить в этот коттедж.

    I spent a day or two on going round and seeing the other colleges. — Я провёл день или два, обходя другие колледжи.

    This material is so stiff that even my thickest needle won't go through. — Этот материал настолько плотный, что даже моя самая большая игла не может проткнуть его.

    Don't leave me alone, let me go with you! — Не бросай меня, позволь мне пойти с тобой!

    The piano won't go through this narrow entrance. — Фортепиано не пройдёт сквозь этот узкий вход.

    There is no such thing as a level street in the city: those which do not go up, go down. — В городе нет такого понятия как ровная улица: те, которые не идут вверх, спускаются вниз.

    to go on travels, to go on a journey, to go on a voyage — отправиться в путешествие

    He wants me to go on a cruise with him. — Он хочет, чтобы я отправился с ним в круиз.

    в) уходить, уезжать

    Please go now, I'm getting tired. — Теперь, пожалуйста, уходи, я устал.

    I have to go at 5.30. — Я должен уйти в 5.30.

    There was no answer to my knock, so I went away. — На мой стук никто не ответил, так что я ушёл.

    Why did the painter leave his family and go off to live on a tropical island? — Почему художник бросил свою семью и уехал жить на остров в тропиках?

    At the end of this scene, the murderer goes off, hearing the police arrive. — В конце сцены убийца уходит, заслышав приближение полиции.

    Syn:
    г) пойти (куда-л.), уехать (куда-л.) с определённой целью

    to go to bed — идти, отправляться, ложиться спать

    to go to press — идти в печать, печататься

    You'd better go for the police. — Ты лучше сбегай за полицией.

    д) заниматься (чем-л.); двигаться определённым образом (что-л. делая)

    The bus goes right to the centre of town. — Автобус ходит прямо до центра города.

    The ship goes between the two islands. — Корабль курсирует между двумя островами.

    ж) разг. двигаться определённым образом, идти определённым шагом

    to go above one's ground — идти, высоко поднимая ноги

    2)
    а) следовать определённым курсом, идти (каким-л. путем) прям. и перен.

    the man who goes straight in spite of temptation — человек, который идёт не сбиваясь с пути, несмотря на соблазны

    She will never go my way, nor, I fear, shall I ever go hers. — Она никогда не будет действовать так, как я, и, боюсь, я никогда не буду действовать так, как она.

    б) прибегать (к чему-л.), обращаться (к кому-л.)
    3) ходить (куда-л.) регулярно, с какой-л. целью

    When I was young, we went to church every Sunday. — Когда я был маленьким, мы каждое воскресенье ходили в церковь.

    4)
    а) идти (от чего-л.), вести (куда-л.)

    The boundary here goes parallel with the river. — Граница идёт здесь вдоль реки.

    б) выходить (куда-л.)

    This door goes outside. — Эта дверь выходит наружу.

    5) происходить, случаться, развиваться, проистекать

    The annual dinner never goes better than when he is in the chair. — Ежегодный обед проходит лучше всего, когда он председательствует.

    The game went so strangely that I couldn't possibly tell. — Игра шла так странно, что и не рассказать.

    The election went against him. — Выборы кончились для него неудачно.

    What has gone of...? — Что стало, что произошло с...?

    Nobody in Porlock ever knew what has gone with him. — Никто в Порлоке так и не узнал, что с ним стало.

    6)

    The battery in this watch is going. — Батарейка в часах садится.

    Sometimes the eyesight goes forever. — Иногда зрение теряют навсегда.

    I could feel my brain going. — Я чувствовал, что мой ум перестаёт работать.

    You see that your father is going very fast. — Вы видите, что ваш отец очень быстро сдаёт.

    б) ломаться; изнашиваться ( до дыр)

    The platform went. — Трибуна обрушилась.

    About half past three the foremast went in three places. — Около половины четвёртого фок-мачта треснула в трёх местах.

    The dike might go any minute. — Дамбу может прорвать в любую минуту.

    My old sweater had started to go at the elbows. — Мой старый свитер начал протираться на локтях.

    Syn:
    в) быть поражённым болезнью, гнить (о растениях, урожае)

    The crop is good, but the potato is going everywhere. — Урожай зерновых хорош, а картофель начинает повсюду гнить.

    7) разг. умирать, уходить из жизни

    to go to one's own place — умереть, скончаться

    to go aloft / off the hooks / off the stocks / to (the) pot разг. — отправиться на небеса, протянуть ноги, сыграть в ящик

    Your brother's gone - died half-an-hour ago. — Ваш брат покинул этот мир - скончался полчаса назад.

    Hope he hasn't gone down; he deserved to live. — Надеюсь, что он не умер; он заслужил того, чтобы жить.

    The doctors told me that he might go off any day. — Доктора сказали мне, что он может скончаться со дня на день.

    I hope that when I go out I shall leave a better world behind me. — Надеюсь, что мир станет лучше, когда меня не будет.

    8)
    а) вмещаться, подходить (по форме, размеру)

    The space is too small, the bookcase won't go in. — Здесь слишком мало места, книжный шкаф сюда не войдёт.

    Elzevirs go readily into the pocket. — Средневековые книги-эльзевиры легко входят в карман.

    The thread is too thick to go into the needle. — Эта нитка слишком толста, чтобы пролезть в игольное ушко.

    Three goes into fifteen five times. — Три содержится в пятнадцати пять раз.

    All the good we can find about him will go into a very few words. — Всё хорошее, что мы в нём можем найти, можно выразить в нескольких словах.

    б) соответствовать, подходить (по стилю, цвету, вкусу)

    This furniture would go well in any room. — Эта мебель подойдёт для любой комнаты.

    I don't think these colours really go, do you? — Я не думаю, что эти цвета подходят, а ты как думаешь?

    Oranges go surprisingly well with duck. — Апельсины отлично подходят к утке.

    That green hat doesn't go with the blue dress. — Эта зелёная шляпа не идёт к синему платью.

    в) помещаться (где-л.), постоянно храниться (где-л.)

    This box goes on the third shelf from the top. — Эта коробка стоит на третьей полке сверху.

    This book goes here. — Эта книга стоит здесь (здесь её место).

    He's short, as jockeys go. — Он довольно низкого роста, даже для жокея.

    "How goes it, Joe?" - "Pretty well, as times go." — "Как дела, Джо?" - "По нынешним временам вполне сносно".

    10) быть посланным, отправленным (о письме, записке)

    I'd like this letter to go first class. — Я хотел бы отправить это письмо первым классом.

    11) проходить, пролетать ( о времени)

    This week's gone so fast - I can't believe it's Friday already. — Эта неделя прошла так быстро, не могу поверить, что уже пятница.

    Time goes so fast when you're having fun. — Когда нам весело, время бежит.

    Summer is going. — Лето проходит.

    One week and half of another is already gone. — Уже прошло полторы недели.

    12)
    а) пойти (на что-л.), быть потраченным (на что-л.; о деньгах)

    Whatever money he got it all went on paying his debt. — Сколько бы денег он ни получил, всё уходило на выплату долга.

    Your money went towards a new computer for the school. — Ваши деньги пошли на новый компьютер для школы.

    Not more than a quarter of your income should go in rent. — На арендную плату должно уходить не более четверти дохода.

    б) уменьшаться, кончаться (о запасах, провизии)

    We were worried because the food was completely gone and the water was going fast. — Мы беспокоились, так как еда уже кончилась, а вода подходила к концу.

    The cake went fast. — Пирог был тут же съеден.

    All its independence was gone. — Вся его независимость исчезла.

    One of the results of using those drugs is that the will entirely goes. — Одно из последствий приёма этих лекарств - полная потеря воли.

    This feeling gradually goes off. — Это чувство постепенно исчезает.

    They can fire me, but I won't go quietly. — Они могут меня уволить, но я не уйду тихо.

    14)
    а) издавать (какой-л.) звук

    to go bang — бахнуть, хлопнуть

    to go crash / smash — грохнуть, треснуть

    Clatter, clatter, went the horses' hoofs. — Цок, цок, цокали лошадиные копыта.

    Something seemed to go snap within me. — Что-то внутри меня щёлкнуло.

    Crack went the mast. — Раздался треск мачты.

    Patter, patter, goes the rain. — Кап, кап, стучит дождь.

    The clock on the mantelpiece went eight. — Часы на камине пробили восемь.

    15)
    а) иметь хождение, быть в обращении ( о деньгах)
    б) циркулировать, передаваться, переходить из уст в уста

    Now the story goes that the young Smith is in London. — Говорят, что юный Смит сейчас в Лондоне.

    16)

    My only order was, "Clear the road - and be damn quick about it." What I said went. — Я отдал приказ: "Очистить дорогу - и, чёрт возьми, немедленно!" Это тут же было выполнено.

    He makes so much money that whatever he says, goes. — У него столько денег, что всё, что он ни скажет, тут же выполняется.

    - from the word Go

    anything goes, everything goes разг. — всё дозволено, всё сойдёт

    Around here, anything goes. — Здесь всё разрешено.

    Anything goes if it's done by someone you're fond of. — Всё сойдёт, если это всё сделано тем, кого ты любишь.

    в) ( go about) начинать (что-л.; делать что-л.), приступать к (чему-л.)

    She went about her work in a cold, impassive way. — Холодно, бесстрастно она приступила к своей работе.

    The church clock has not gone for twenty years. — Часы на церкви не ходили двадцать лет.

    All systems go. — Всё работает нормально.

    She felt her heart go in a most unusual manner. — Она почувствовала, что сердце у неё очень странно бьётся.

    Syn:
    18) продаваться, расходиться (по какой-л. цене)

    to go for a song — идти за бесценок, ничего не стоить

    There were perfectly good coats going at $23! —Там продавали вполне приличные куртки всего за 23 доллара.

    Going at four pounds fifteen, if there is no advance. — Если больше нет предложений, то продаётся за четыре фунта пятнадцать шиллингов.

    This goes for 1 shilling. — Это стоит 1 шиллинг.

    The house went for very little. — Дом был продан за бесценок.

    19) позволить себе, согласиться (на какую-л. сумму)

    Lewis consented to go as high as twenty-five thousand crowns. — Льюис согласился на такую большую сумму как двадцать пять тысяч крон.

    I'll go fifty dollars for a ticket. — Я позволю себе купить билет за пятьдесят долларов.

    20) разг. говорить
    21) эвф. сходить, сбегать ( в туалет)

    He's in the men's room. He's been wanting to go all evening, but as long as you were playing he didn't want to miss a note. (J. Wain) — Он в туалете. Ему туда нужно было весь вечер, но пока вы играли, он не хотел пропустить ни одной нотки.

    22) ( go after)
    а) следовать за (кем-л.); преследовать

    Half the guards went after the escaped prisoners, but they got away free. — На поиски беглецов отправилась половина гарнизона, но они всё равно сумели скрыться.

    б) преследовать цель; стремиться, стараться (сделать что-л.)

    Jim intends to go after the big prize. — Джим намерен выиграть большой приз.

    I think we should go after increased production this year. — Думаю, в этом году нам надо стремиться увеличить производство.

    в) посещать в качестве поклонника, ученика или последователя
    23) ( go against)
    а) противоречить, быть против (убеждений, желаний); идти вразрез с (чем-л.)

    to go against the grain, go against the hair — вызывать внутренний протест, быть не по нутру

    I wouldn't advise you to go against the director. — Не советую тебе перечить директору.

    It goes against my nature to get up early in the morning. — Рано вставать по утрам противно моей натуре.

    The run of luck went against Mr. Nickleby. (Ch. Dickens) — Удача отвернулась от мистера Никльби.

    Syn:
    б) быть не в пользу (кого-л.), закончиться неблагоприятно для (кого-л.; о соревнованиях, выборах)

    One of his many law-suits seemed likely to go against him. — Он, судя по всему, проигрывал один из своих многочисленных судебных процессов.

    If the election goes against the government, who will lead the country? — Если на выборах проголосуют против правительства, кто же возглавит страну?

    24) ( go at) разг.
    а) бросаться на (кого-л.)

    Our dog went at the postman again this morning. — Наша собака опять сегодня набросилась на почтальона.

    Selina went at her again for further information. — Селина снова набросилась на неё, требуя дополнительной информации.

    The students are really going at their studies now that the examinations are near. — Экзамены близко, так что студенты в самом деле взялись за учёбу.

    25) ( go before)
    а) представать перед (чем-л.), явиться лицом к лицу с (чем-л.)

    When you go before the judge, you must speak the exact truth. — Когда ты выступаешь в суде, ты должен говорить чистую правду.

    б) предлагать (что-л.) на рассмотрение

    Your suggestion goes before the board of directors next week. — Совет директоров рассмотрит ваше предложение на следующей неделе.

    Syn:
    26) ( go behind) не ограничиваться (чем-л.)
    27) ( go between) быть посредником между (кем-л.)

    The little girl was given a bar of chocolate as her payment for going between her sister and her sister's boyfriend. — Младшая сестра получила шоколадку за то, что была посыльной между своей старшей сестрой и её парнем.

    28) ( go beyond)
    а) превышать, превосходить (что-л.)

    The money that I won went beyond my fondest hopes. — Сумма, которую я выиграл, превосходила все мои ожидания.

    Be careful not to go beyond your rights. — Будь осторожен, не превышай своих прав.

    б) оказаться трудным, непостижимым (для кого-л.)

    I was interested to hear the speaker, but his speech went beyond me. — Мне было интересно послушать докладчика, но его речь была выше моего понимания.

    I don't think this class will be able to go beyond lesson six. — Не думаю, что этот класс сможет продвинуться дальше шестого урока.

    - go beyond caring
    - go beyond endurance
    - go beyond a joke
    29) (go by / under) называться

    to go by / under the name of — быть известным под именем

    Our friend William often goes by Billy. — Нашего друга Вильяма часто называют Билли.

    He went under the name of Baker, to avoid discovery by the police. — Скрываясь от полиции, он жил под именем Бейкера.

    30) ( go by) судить по (чему-л.); руководствоваться (чем-л.), действовать в соответствии с (чем-л.)

    to go by the book разг. — действовать в соответствии с правилами, педантично выполнять правила

    You can't go by what he says, he's very untrustworthy. — Не стоит судить о ситуации по его словам, ему нельзя верить.

    You make a mistake if you go by appearances. — Ты ошибаешься, если судишь о людях по внешнему виду.

    I go by the barometer. — Я пользуюсь барометром.

    Our chairman always goes by the rules. — Наш председатель всегда действует по правилам.

    31) ( go for)
    а) стремиться к (чему-л.)

    I think we should go for increased production this year. — Думаю, в этом году нам надо стремиться увеличить производительность.

    б) выбирать; любить, нравиться

    The people will never go for that guff. — Людям не понравится эта пустая болтовня.

    She doesn't go for whiskers. — Ей не нравятся бакенбарды.

    в) разг. наброситься, обрушиться на (кого-л.)

    The black cow immediately went for him. — Чёрная корова немедленно кинулась на него.

    The speaker went for the profiteers. — Оратор обрушился на спекулянтов.

    г) становиться (кем-л.), действовать в качестве (кого-л.)

    I'm well made all right. I could go for a model if I wanted. — У меня отличная фигура. Я могла бы стать манекенщицей, если бы захотела.

    д) быть принятым за (кого-л.), считаться (кем-л.), сходить за (кого-л.)

    He goes for a lawyer, but I don't think he ever studied or practised law. — Говорят, он адвокат, но мне кажется, что он никогда не изучал юриспруденцию и не работал в этой области.

    е) быть действительным по отношению к (кому-л. / чему-л.), относиться к (кому-л. / чему-л.)

    that goes for me — это относится ко мне; это мое дело

    I don't care if Pittsburgh chokes. And that goes for Cincinnati, too. (P. G. Wodehouse) — Мне всё равно, если Питсбург задохнётся. То же самое касается Цинциннати.

    - go for broke
    - go for a burton
    32) ( go into)
    а) входить, вступать; принимать участие

    He wanted to go into Parliament. — Он хотел стать членом парламента.

    He went eagerly into the compact. — Он охотно принял участие в сделке.

    The Times has gone into open opposition to the Government on all points except foreign policy. — “Таймс” встал в открытую оппозицию к правительству по всем вопросам, кроме внешней политики.

    Syn:
    take part, undertake
    б) впадать ( в истерику); приходить ( в ярость)

    the man who went into ecstasies at discovering that Cape Breton was an island — человек, который впал в экстаз, обнаружив, что мыс Бретон является островом

    I nearly went into hysterics. — Я был на грани истерики.

    в) начинать заниматься (чем-л. в качестве профессии, должности, занятия)

    He went keenly into dairying. — Он активно занялся производством молочных продуктов.

    He went into practice for himself. — Он самостоятельно занялся практикой.

    Hicks naturally went into law. — Хикс, естественно, занялся правом.

    г) носить (о стиле в одежде; особенно носить траур)

    to go into long dresses, trousers, etc. — носить длинные платья, брюки

    She shocked Mrs. Spark by refusing to go into full mourning. — Она шокировала миссис Спарк, отказываясь носить полный траур.

    д) расследовать, тщательно рассматривать, изучать

    We cannot of course go into the history of these wars. — Естественно, мы не можем во всех подробностях рассмотреть историю этих войн.

    - go into details
    - go into detail
    - go into abeyance
    - go into action
    33) ( go off) разлюбить (что-л.), потерять интерес к (чему-л.)

    I simply don't feel anything for him any more. In fact, I've gone off him. — Я просто не испытываю больше к нему никаких чувств. По существу, я его разлюбила.

    34) ( go over)
    а) перечитывать; повторять

    The schoolboy goes over his lesson, before going up before the master. — Ученик повторяет свой урок, прежде чем отвечать учителю.

    He went over the explanation two or three times. — Он повторил объяснение два или три раза.

    Syn:
    б) внимательно изучать, тщательно рассматривать; проводить осмотр

    We went over the house thoroughly before buying it. — Мы тщательно осмотрели дом, прежде чем купить его.

    I've asked the garage people to go over my car thoroughly. — Я попросил людей в сервисе тщательно осмотреть машину.

    Harry and I have been going over old letters. — Гарри и я просматривали старые письма.

    We must go over the account books together. — Нам надо вместе проглядеть бухгалтерские книги.

    35) ( go through)

    It would take far too long to go through all the propositions. — Изучение всех предложений займёт слишком много времени.

    б) пережить, перенести (что-л.)

    All that men go through may be absolutely the best for them. — Все испытания, которым подвергается человек, могут оказаться для него благом.

    Syn:
    в) проходить (какие-л. этапы)

    The disease went through the whole city. — Болезнь распространилась по всему городу.

    д) осматривать, обыскивать

    The girls were "going through" a drunken sailor. — Девицы обшаривали пьяного моряка.

    е) износить до дыр (об одежде, обуви)
    ж) поглощать, расходовать (что-л.)
    36) ( go to)
    а) обращаться к (кому-л. / чему-л.)

    She need not go to others for her bons mots. — Ей нет нужды искать у других остроумные словечки.

    б) переходить к (кому-л.) в собственность, доставаться (кому-л.)

    The house went to the elder son. — Дом достался старшему сыну.

    The money I had saved went to the doctors. — Деньги, которые я скопил, пошли на докторов.

    The dukedom went to his brother. — Титул герцога перешёл к его брату.

    And the Oscar goes to… — Итак, «Оскар» достаётся…

    в) быть составной частью (чего-л.); вести к (какому-л. результату)

    These are the bones which go to form the head and trunk. — Это кости, которые формируют череп и скелет.

    Whole gardens of roses go to one drop of the attar. — Для того, чтобы получить одну каплю розового масла, нужны целые сады роз.

    This only goes to prove the point. — Это только доказывает утверждение.

    г) составлять, равняться (чему-л.)

    Sixteen ounces go to the pound. — Шестнадцать унций составляют один фунт.

    How many go to a crew with you, captain? — Из скольких человек состоит ваша команда, капитан?

    д) брать на себя (расходы, труд)

    Don't go to any trouble. — Не беспокойтесь.

    Few publishers go to the trouble of giving the number of copies for an edition. — Немногие издатели берут на себя труд указать количество экземпляров издания.

    The tenant went to very needless expense. — Арендатор пошёл на абсолютно ненужные расходы.

    37) ( go under) относиться (к какой-л. группе, классу)

    This word goes under G. — Это слово помещено под G.

    38) ( go with)
    а) быть заодно с (кем-л.), быть на чьей-л. стороне

    My sympathies went strongly with the lady. — Все мои симпатии были полностью на стороне леди.

    б) сопутствовать (чему-л.), идти, происходить вместе с (чем-л.)

    Criminality habitually went with dirtiness. — Преступность и грязь обычно шли бок о бок.

    Syn:
    в) понимать, следить с пониманием за (речью, мыслью)

    The Court declared the deed a nullity on the ground that the mind of the mortgagee did not go with the deed she signed. — Суд признал документ недействительным на том основании, что кредитор по закладной не понимала содержания документа, который она подписала.

    г) разг. встречаться с (кем-л.), проводить время с (кем-л. - в качестве друга, подружки)

    The "young ladies" he had "gone with" and "had feelin's about" were now staid matrons. — "Молодые леди", с которыми он "дружил" и к которым он "питал чувства", стали солидными матронами.

    39) ( go upon)
    а) разг. использовать (что-л.) в качестве свидетельства или отправного пункта

    You see, this gave me something to go upon. — Видишь ли, это дало мне хоть что-то, с чего я могу начать.

    б) брать в свои руки; брать на себя ответственность

    I cannot bear to see things botched or gone upon with ignorance. — Я не могу видеть, как берутся за дела либо халтурно, либо ничего в них не понимая.

    40) (go + прил.)

    He went dead about three months ago. — Он умер около трех месяцев назад.

    She went pale. — Она побледнела.

    He went bankrupt. — Он обанкротился.

    Syn:
    б) продолжать (какое-л.) действие, продолжать пребывать в (каком-л.) состоянии

    We both love going barefoot on the beach. — Мы оба любим ходить босиком по пляжу.

    Most of their work seems to have gone unnoticed. — Кажется, большая часть их работы осталась незамеченной.

    The powers could not allow such an act of terrorism to go unpunished. — Власти не могут допустить, чтобы террористический акт прошёл безнаказанно.

    It seems as if it were going to rain. — Такое впечатление, что сейчас пойдёт дождь.

    Lambs are to be sold to those who are going to keep them. — Ягнята должны быть проданы тем, кто собирается их выращивать.

    42) (go and do smth.) разг. пойти и сделать что-л.

    The fool has gone and got married. — Этот дурак взял и женился.

    He might go and hang himself for all they cared. — Он может повеситься, им на это абсолютно наплевать.

    Oh, go and pick up pizza, for heaven's sake! — Ради бога, пойди купи, наконец, пиццу.

    - go across
    - go ahead
    - go along
    - go away
    - go back
    - go before
    - go by
    - go down
    - go forth
    - go forward
    - go together
    ••

    to go back a long way — давно знать друг друга, быть давними знакомыми

    to go short — испытывать недостаток в чём-л.; находиться в стеснённых обстоятельствах

    to go the way of nature / all the earth / all flesh / all living — скончаться, разделить участь всех смертных

    to let oneself go — дать волю себе, своим чувствам

    Go to Jericho / Bath / Hong Kong / Putney / Halifax! — Иди к чёрту! Убирайся!

    - go far
    - go bush
    - go ape
    - go amiss
    - go dry
    - go astray
    - go on instruments
    - go a long way
    - go postal
    - Go to!
    - Go to it!
    - let it go at that
    - go like blazes
    - go with the tide
    - go with the times
    - go along with you!
    - go easy
    - go up King Street
    - go figure
    - go it
    - go the extra mile
    - go to the wall
    2. сущ.; разг.
    1) движение, хождение, ходьба; уст. походка

    He has been on the go since morning. — Он с утра на ногах.

    2)
    а) ретивость, горячность ( первоначально о лошадях); напористость, энергичность; бодрость, живость; рвение

    The job requires a man with a lot of go. — Для этой работы требуется очень энергичный человек.

    Physically, he is a wonderful man - very wiry, and full of energy and go. — Физически он превосходен - крепкий, полный энергии и напористости.

    Syn:
    б) энергичная деятельность; тяжелая, требующая напряжения работа

    Believe me, it's all go with these tycoons, mate. — Поверь мне, приятель, это все деятельность этих заправил.

    3) разг. происшествие; неожиданный поворот событий (то, которое вызывает затруднения)

    queer go, rum go — странное дело, странный поворот событий

    4)

    Let me have a go at fixing it. — Дай я попробую починить это.

    - have a go
    Syn:
    б) соревнование, борьба; состязание на приз ( в боксе)

    Cost me five dollars the other day to see the tamest kind of a go. There wasn't a knockdown in ten rounds. — На днях я потратил пять долларов, чтобы увидеть самое мирное состязание. За десять раундов не было ни одного нокдауна.

    в) приступ, припадок ( о болезни)
    5)
    а) количество чего-л., предоставляемое за один раз
    б) разг. бокал ( вина); порция ( еды)

    "The score!" he burst out. "Three goes o' rum!" (R. L. Stevenson, Treasure Island) — А деньги? - крикнул он. - За три кружки! (пер. Н. Чуковского)

    б) карт. "Мимо" (возглас игрока, объявляющего проход в криббидже)
    7) разг.
    а) успех, успешное дело
    б) соглашение, сделка
    ••

    all the go, quite the go — последний крик моды

    first go — первым делом, сразу же

    II [gɔ] сущ.; япон.
    го (настольная игра, в ходе которой двое участников по очереди выставляют на доску фишки-"камни", стремясь окружить "камни" противника своими и захватить как можно большую территорию)

    Англо-русский современный словарь > go

  • 11 beauty

    [ʹbju:tı] n
    1. 1) красота; прекрасное

    beauty of form [voice, melody, verse, feeling] - красота формы [голоса, мелодии, стиха, чувств]

    beauty preparations - косметика; средства ухода за кожей и т. п.

    beauty doctor - косметолог; косметичка

    beauty culture - косметика, массаж, парикмахерское дело и т. п.

    to be in the flower of one's beauty - быть в расцвете красоты; блистать красотой

    2) часто pl привлекательная или красивая черта; украшение
    2. ирон. прелесть

    I can't say that I see the beauty of it - я не вижу в этом ничего смешного или интересного

    you are a beauty, I must say - хорош же ты, нечего сказать

    3. 1) красавица

    faded beauties - увядшие /перезрелые/ красотки

    2) красотка, красавец (в обращении, преим. к лошадям и собакам)
    4. собир. библ., поэт. краса, цвет (народа и т. п.)
    5. разг. преимущество, достоинство

    beauty is but skin-deep - ≅ нельзя судить о человеке по внешнему виду

    НБАРС > beauty

См. также в других словарях:

  • Семейство полорогие —         (Bovidae)** * * Семейство полорогих, или бычьих самая обширная и разнообразная группа парнокопытных, включает 45 50 современных родов и около 130 видов.         Полорогие животные составляют естественную, ясно очерченную группу. Как ни… …   Жизнь животных

  • Сульфат* — (техн.) С. в технике называется безводная серно натриевая соль Na 2SO4; на заводах ее называют также огарком . Относительно свойств С. в дополнение тому, что сказано в ст. Натрий, можно указать следующее. С. кристаллизуется в ромбической системе; …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Сульфат — (техн.) С. в технике называется безводная серно натриевая соль Na2SO4; на заводах ее называют также огарком . Относительно свойств С. в дополнение тому, что сказано в ст. Натрий, можно указать следующее. С. кристаллизуется в ромбической системе;… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Семейство волчьи, или псовые —         (Canidae)** * * Семейство объединяет 16 современных родов и 36 видов. Псовые широко распространены в Евразии, Африке, Северной и Южной Америке, на Новую Гвинею и в Австралию проникли с человеком. За исключением одного вида, имеют более… …   Жизнь животных

  • КИШЕЧНИК — КИШЕЧНИК. Сравнительно анатомические данные. Кишечник (enteron) представляет собой б. или м. длинную трубку, начинающуюся ротовым отверстием на переднем конце тела (обычно с брюшной стороны) и кончающуюся у большинства животных особым, анальным… …   Большая медицинская энциклопедия

  • МАТКА — (uterus), орган, являющийся источником менструальной крови (см. Менструация) и местом развития плодного яйца (см. Беременность, Роды), занимает центральное положение в половом аппарате женщины и в тазовой полости; лежит в геометрическом центре… …   Большая медицинская энциклопедия

  • Вода — С древнейших времен стали понимать великое значение воды не только для людей и всяких животных и растительных организмов, но и для всей жизни Земли. Некоторые из первых греческих философов ставили воду даже во главе понимания вещей в природе, и… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • КРОВЬ — КРОВЬ, жидкость, заполняющая артерии, вены и капиляры организма и состоящая из прозрачной бледножелтоват. цвета плаз мы и взвешенных в ней форменных элементов: красных кровяных телец, или эритроцитов, белых, или лейкоцитов, и кровяных бляшек, или …   Большая медицинская энциклопедия

  • Семейство стрижи —         Стрижи маленькие птицы, но с плотным, сильным и вытянутым туловищем, короткой шеей и широкой, довольно плоской головой, которая оканчивается маленьким, очень коротким, слабым, треугольным, на конце сплющенным и несколько согнутым клювом;… …   Жизнь животных

  • АРХЕОЛОГИЯ. МЕТОДЫ И ПРИЕМЫ ИССЛЕДОВАНИЯ — Археологи по существу подобны детективам, занятым воссозданием и постижением жизни людей прошлых эпох; поэтому неудивительно, что для извлечения информации из материальных следов, оставленных древними людьми, они используют самые разнообразные… …   Энциклопедия Кольера

  • Библиография — Содержание статьи: Понятие библиографии. I. Библиография всеобщая. II. Обозрение би6лиографии по государствам и национальностям. Франция. Италия. Испания и Португалия. Германия. Австро Венгрия. Швейцария. Бельгия и Голландия. Англия. Дания,… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»