-
1 судить все и вся по внешнему виду
Makarov: judge things and people by externalsУниверсальный русско-английский словарь > судить все и вся по внешнему виду
-
2 judge
1. n арбитр, эксперт; третейский судьяtampering with a judge — коррумпирование, подкуп судьи
sitting judge — судья, разбирающий данное дело
nominee judge — судья, назначенный для судейства
2. n спорт. судейская коллегия на соревнованиях3. n поэт. библ. судья4. n ценитель, знаток5. n горн. линейка для замера объёма работ6. n библ. Книга Судейas sober as a judge — совершенно трезвый;
7. v судить, выносить приговор, решение8. v быть арбитром, экспертомto judge at a contest — судить соревнования, быть судьёй на соревнованиях
9. v составлять мнение, оцениватьto judge whether Smith is right or wrong — судить, прав Смит или неправ
10. v считать, полагатьI judge she knew what she was doing — я считаю, что она знала, что делает
11. v судить, делать вывод12. v книжн. осуждать, порицатьjudge not, that ye be not judged — не судите, да не судимы будете
Синонимический ряд:1. adjudicator (noun) adjudicator; arbitrator; moderator2. arbiter (noun) arbiter; chancellor; court; justice; justice of the peace; magistrate; referee; umpire3. authority (noun) authority; connoisseur; expert4. critic (noun) appraiser; commentator; critic; reviewer5. justice (noun) justice; magistrate6. determine (verb) decide; determine; form an opinion; pass judgement; surmise7. estimate (verb) approximate; call; estimate; place; put; reckon8. infer (verb) collect; conclude; deduce; deduct; derive; draw; gather; infer; make; make out9. rate (verb) appraise; assay; assess; calculate; evaluate; gauge; rate; value10. rule (verb) adjudge; adjudicate; arbitrate; referee; rule; settle; try; umpire11. think (verb) appreciate; believe; consider; deem; esteem; hold; opine; regard; think -
3 external
eksˈtə:nl
1. прил.
1) а) внешний, наружный, поверхностный Ant: internal б) анат. выходящий или находящийся на внешней поверхности тела (об органе тела) в) мед. внешний (о методе лечения, без оперативного вмешательства во внутренние органы)
2) выходящий за пределы чего-л., находящийся за пределами чего-л. those who were external to Christianity ≈ люди, не относящиеся к христианскому миру
3) несущественный, показной
4) иностранный, внешний ( о политике, торговле) the external debt of the state ≈ внешний долг государства
2. сущ.;
мн.
1) внешность, внешний вид;
облик( в прямом - о человеке - и переносном смысле) Syn: appearance, exterior, outside
2) а) внешняя сторона дела б) превходящие обстоятельства наружная, внешняя сторона, поверхность pl внешнее, показное, несущественное - *s of religion религиозная обрядность, внешние проявления религиозности - the subordination of *s to essentials подчинение внешней стороны существу дела pl наружность, внешность, внешний облик - to judge things and people by *s судить все и вся по внешнему виду внешние обстоятельства наружный, внешний - * angle (математика) внешний угол - * action внешнее воздействие - * ear (анатомия) наружное ухо - * cause (медицина) внешняя причина( болезни), экзогенный фактор - * agency( специальное) воздействие внешней среды - * appearance внешний вид, экстерьер - * attack нападение извне - * crack (геология) поверхностная трещина - * dimensions( специальное) габариты - for * use (only) (фармацевтическое) (только) для наружного употребления) (часто to) находящийся вне - * force внешняя сила - * evidence объективные данные /показания/;
свидетельства со стороны - * circumstances привходящие обстоятельства - problems * to our own sphere проблемы, не входящие непосредственно в нашу область внешний, иностранный - * loan внешний заем - * trade внешняя торговля - * relations внешние сношения - * affairs иностранные дела, внешние сношения - Department for /(канад) of/ E. Affairs министерство иностранных дел( Австралии, Канады) посторонний, не относящийся к данному вопросу, существу дела и т. п. - * considerations сторонние соображения поверхностный, внешний, показной - * politeness показная вежливость - * acts of worship религиозная обрядность (философское) объективный, существующий независимо от нас - * world внешний /объективно существующий/ мир - * reality объективная реальность учащийся или изучаемый экстерном - an * degree диплом /степень бакалавра/, полученный /-ная/ экстерном current ~ transactions текущие внешние операции external pl внешние обстоятельства ~ (чисто) внешний, несущественный;
external circumstances обстоятельства, не имеющие существенного значения ~ наружный, внешний;
for external use only только для наружного употребления;
external ear анат. наружное ухо ~ находящийся, лежащий вне, за пределами (чего-л.) ;
external force внешняя сила;
external reality объективное существование мира вне нас ~ (чисто) внешний, несущественный;
external circumstances обстоятельства, не имеющие существенного значения ~ внешний, иностранный ~ вчт. внешний ~ внешний ~ pl внешность;
внешнее, несущественное;
to judge by externals судить по внешности ~ иностранный, внешний (о политике, торговле) ~ иностранный ~ наружный, внешний;
for external use only только для наружного употребления;
external ear анат. наружное ухо ~ наружный ~ находящийся, лежащий вне, за пределами (чего-л.) ;
external force внешняя сила;
external reality объективное существование мира вне нас ~ поверхностный ~ посторонний ~ evidence объективные показания или данные ~ world внешний мир, мир вне нас ~ находящийся, лежащий вне, за пределами (чего-л.) ;
external force внешняя сила;
external reality объективное существование мира вне нас ~ наружный, внешний;
for external use only только для наружного употребления;
external ear анат. наружное ухо ~ pl внешность;
внешнее, несущественное;
to judge by externals судить по внешностиБольшой англо-русский и русско-английский словарь > external
-
4 external
1. [ıkʹstɜ:n(ə)l] n1. наружная, внешняя сторона, поверхность2. pl внешнее, показное, несущественноеexternals of religion - религиозная обрядность, внешние проявления религиозности
the subordination of externals to essentials - подчинение внешней стороны существу дела
3. pl1) наружность, внешность, внешний обликto judge things and people by externals - судить всё и вся по внешнему виду
2) внешние обстоятельства2. [ıkʹstɜ:n(ə)l] a1. 1) наружный, внешнийexternal angle - мат. внешний угол
external ear - анат. наружное ухо
external cause - мед. внешняя причина (болезни), экзогенный фактор
external agency - спец. воздействие внешней среды
external appearance - внешний вид, экстерьер
external crack - геол. поверхностная трещина
external dimensions - спец. габариты
for external use (only) - фарм. (только) для наружного употребления
2) ( часто to) находящийся внеexternal evidence - объективные данные /показания/; свидетельства со стороны
problems external to our own sphere - проблемы, не входящие непосредственно в нашу область
2. внешний, иностранныйexternal loan [debt] - внешний заём [долг]
external affairs - иностранные дела, внешние сношения
Department for /канад. of/ External Affairs - министерство иностранных дел (Австралии, Канады)
3. посторонний, не относящийся к данному вопросу, существу дела и т. п.4. поверхностный, внешний, показной5. филос. объективный, существующий независимо от насexternal world - внешний /объективно существующий/ мир
6. учащийся или изучаемый экстерномan external degree - диплом /степень бакалавра/ полученный /-ая/ экстерном
-
5 judge things and people by externals
Макаров: судить все и вся по внешнему видуУниверсальный англо-русский словарь > judge things and people by externals
-
6 external
1. n наружная, внешняя сторона, поверхностьexternal vibrator — внешний вибратор; поверхностный вибратор
external circumstance — внешнее, объективное обстоятельство
2. n внешнее, показное, несущественноеexternals of religion — религиозная обрядность, внешние проявления религиозности
3. n l4. n наружность, внешность, внешний обликexternal abend — внешний авост; авост по внешним причинам
5. n внешние обстоятельства6. a наружный, внешнийexternal cause — внешняя причина, экзогенный фактор
external appearance — внешний вид, экстерьер
external reference — внешняя ссылка; внешнее обращение
7. a находящийся внеexternal evidence — объективные данные ; свидетельства со стороны
8. a внешний, иностранныйexternal affairs — иностранные дела, внешние сношения
9. a поверхностный, внешний, показной10. a филос. объективный, существующий независимо от нас11. a учащийся или изучаемый экстерномСинонимический ряд:1. exterior (adj.) exoteric; exterior; outdoor; outer; outermost; outmost; outside; outward; over2. on the outside (adj.) obvious; on the outside; open to the air; surface; visible on outer surfaceАнтонимический ряд: -
7 beauty
ˈbju:tɪ сущ.
1) красота dazzling, raving, striking, wholesome beauty ≈ ослепительная красота bathing beauty ≈ русалка to enhance beauty ≈ совершенствовать красоту Beauty is a joy forever;
its loveliness increases: it will never pass into nothingness. ≈ Красота всегда будет прекрасна, ее неповторимость возрастет: она никогда не уйдет в небытие.
2) красавица Syn: beautiful woman, belle
3) прелесть (часто ирон.) that's the beauty of it ≈ в этом-то вся прелесть you are a beauty! ≈ хорош ты, нечего сказать! ∙ beauty is in the eye of the gazer/beholder ≈ не по хорошу мил, a по милу хорош beauty is but skin deep ≈ наружность обманчива;
нельзя судить по наружностикрасота;
прекрасное - * of form красота формы - spiritual * духовная красота - * preparations косметика;
средства ухода за кожей и т. п. - * doctor косметолог;
косметичка - * culture косметика, массаж, парикмахерское дело и т. п. - to be in the flower of one's * быть в расцвете красоты;
блистать красотой часто pl привлекательная или красивая черта;
украшение - beauties of nature красоты природы - her smile was one of her beauties улыбка была одним из ее украшений - the poem contains a thousand beauties в поэме тысячи прекрасных мест( ироничное) прелесть - that's the * of it в этом-то вся прелесть - I can't say that I see the * of it я не вижу в этом ничего смешного или интересного - his black eye was a * синяк у него был - просто прелесть - you are a *, I must say хорош же ты, нечего сказать красавица - faded beauties увядшие /перезрелые/ красотки красотка, красавец (в обращении, преим. к лошадям и собакам) (собирательнле) (библеизм) краса, цвет( народа и т. п.) (разговорное) преимущество, достоинство > * is but skin-deep нельзя судить о человеке по внешнему виду > * is in the eye of the beholder см. beholderbeauty красавица ~ красота ~ прелесть (часто ирон.) ;
that's the beauty of it в этом-то вся прелесть;
you are a beauty! хорош ты, нечего сказать!;
beauty is in the eye of the gazer (или of the beholder) = не по хорошу мил, а по милу хорош~ is but skin deep наружность обманчива;
нельзя судить по наружности~ прелесть (часто ирон.) ;
that's the beauty of it в этом-то вся прелесть;
you are a beauty! хорош ты, нечего сказать!;
beauty is in the eye of the gazer (или of the beholder) = не по хорошу мил, а по милу хорош~ прелесть (часто ирон.) ;
that's the beauty of it в этом-то вся прелесть;
you are a beauty! хорош ты, нечего сказать!;
beauty is in the eye of the gazer (или of the beholder) = не по хорошу мил, а по милу хорош~ прелесть (часто ирон.) ;
that's the beauty of it в этом-то вся прелесть;
you are a beauty! хорош ты, нечего сказать!;
beauty is in the eye of the gazer (или of the beholder) = не по хорошу мил, а по милу хорош -
8 по
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *предл.1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. безго́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)
доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)
идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)
пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем
по грани́це — вздовж кордо́ну
по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі
по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́
разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)
резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по
бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах
гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом
зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го
по места́м! — на місця́!
ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті
шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)
идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром
идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)
плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)
по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)
по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су
спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)
бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́
связа́ть по рука́м — и
нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)
уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов
дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі
иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики
прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії
специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов
второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)
до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри
курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння
литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння
ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою
огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів
отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості
по по́воду — з при́воду
по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення
ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)
схо́дный по вку́су — и
по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)
экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по
называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́
называ́ть по и́мени — и
о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові
назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по
ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові
това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов
ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х
жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)
зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд
зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т
не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги
по а́дресу — на адре́су
по ви́ду — на ви́гляд
по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі
по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням
по его́ зо́ву — на його́ за́клик
по зака́зу — на замо́влення
по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном
по заслу́ге — по заслу́зі
получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)
по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд
по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями
по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою
по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в
по образцу́ — за зразко́м
по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́
по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм
по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно
по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну
по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням
по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою
по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції
по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)
по приме́ру — за при́кладом
по про́сьбе — на проха́ння
по свиде́тельству — за сві́дченням
по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю
по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть
по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння
по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет
по старшинству́ — за старшинство́м
по тре́бованию — на вимо́гу
пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном
смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да
узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу
украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по
идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом
переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо
по желе́зной доро́ге — залізни́цею
по по́чте — по́штою
сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)
о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу
по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)
по знако́мству — через знайо́мство
по ине́рции — за іне́рцією
по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі
по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)
по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)
по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння
по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би
по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя
по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)
по по́воду чего́ — з при́воду чо́го
по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́
по принужде́нию — з при́мусу
по причи́не чего́ — через що
по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н
по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те
по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́
по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по
не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми
не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в
по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)
по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи
по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми
по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків
по ноча́м — ноча́ми
по о́сени — восени́
по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми
по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти
по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́
расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах
вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах
коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції
комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння
мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)
я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по
да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку
по ло́жке — по ло́жці
2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)коса́ по по́яс — коса́ до по́яса
она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)
по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́
по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно
по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)
по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч
по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)
по ду́шу — по ду́шу
ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду
ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́
3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлоговпо возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись
по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку
по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба
по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що
по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши
по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі
по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що
по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)
пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі
4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциямивсё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)
не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́
по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж
по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що
5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною
тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові
6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)
по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)
по́ два (две) — по два́ (дві́)
по две́сти — по дві́сті
по́ двое — по дво́є; особо
по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т
по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т
по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами
-
9 По
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *геогр.По (нескл.) -
10 go
I [gəu] 1. гл.; прош. вр. went, прич. прош. вр. gone1)а) идти, ехать, двигатьсяWe are going too fast. — Мы идём слишком быстро.
Who goes? Stand, or I fire. — Стой, кто идёт? Стрелять буду.
The baby went behind his mother to play a hiding game. — Малыш решил поиграть в прятки и спрятался за маму.
Go ahead, what are you waiting for? — Идите вперёд, чего вы ждёте?
I'll go ahead and warn the others to expect you later. — Я пойду вперёд и предупрежу остальных, что вы подойдёте позже.
My brother quickly passing him, went ahead, and won the match easily. — Мой брат быстро обогнал его, вышел вперёд и легко выиграл матч.
As the roads were so icy, the cars were going along very slowly and carefully. — Так как дороги были покрыты льдом, машины продвигались очень медленно и осторожно.
The deer has gone beyond the trees; I can't shoot at it from this distance. — Олень зашёл за деревья; я не могу попасть в него с этого расстояния.
You've missed the bus, it just went by. — Ты опоздал на автобус, он только что проехал.
Let's go forward to the front of the hall. — Давай продвинемся к началу зала.
I have to go in now, my mother's calling me for tea. — Мне надо идти, мама зовёт меня пить чай.
The car went into a tree and was severely damaged. — Машина влетела в дерево и была сильно повреждена.
The police examined the cars and then allowed them to go on. — Полицейские осмотрели машины, а потом пропустили их.
I don't think you should go out with that bad cold. — Я думаю, с такой простудой тебе лучше сидеть дома.
It's dangerous here, with bullets going over our heads all the time. — Здесь опасно, пули так и свистят над головами.
I fear that you cannot go over to the cottage. — Боюсь, что ты не сможешь сходить в этот коттедж.
I spent a day or two on going round and seeing the other colleges. — Я провёл день или два, обходя другие колледжи.
This material is so stiff that even my thickest needle won't go through. — Этот материал настолько плотный, что даже моя самая большая игла не может проткнуть его.
Don't leave me alone, let me go with you! — Не бросай меня, позволь мне пойти с тобой!
The piano won't go through this narrow entrance. — Фортепиано не пройдёт сквозь этот узкий вход.
There is no such thing as a level street in the city: those which do not go up, go down. — В городе нет такого понятия как ровная улица: те, которые не идут вверх, спускаются вниз.
to go on travels, to go on a journey, to go on a voyage — отправиться в путешествие
He wants me to go on a cruise with him. — Он хочет, чтобы я отправился с ним в круиз.
в) уходить, уезжатьPlease go now, I'm getting tired. — Теперь, пожалуйста, уходи, я устал.
I have to go at 5.30. — Я должен уйти в 5.30.
There was no answer to my knock, so I went away. — На мой стук никто не ответил, так что я ушёл.
Why did the painter leave his family and go off to live on a tropical island? — Почему художник бросил свою семью и уехал жить на остров в тропиках?
At the end of this scene, the murderer goes off, hearing the police arrive. — В конце сцены убийца уходит, заслышав приближение полиции.
Syn:г) пойти (куда-л.), уехать (куда-л.) с определённой цельюto go to bed — идти, отправляться, ложиться спать
to go to press — идти в печать, печататься
You'd better go for the police. — Ты лучше сбегай за полицией.
д) заниматься (чем-л.); двигаться определённым образом (что-л. делая)The bus goes right to the centre of town. — Автобус ходит прямо до центра города.
The ship goes between the two islands. — Корабль курсирует между двумя островами.
ж) разг. двигаться определённым образом, идти определённым шагомto go above one's ground — идти, высоко поднимая ноги
2)а) следовать определённым курсом, идти (каким-л. путем) прям. и перен.the man who goes straight in spite of temptation — человек, который идёт не сбиваясь с пути, несмотря на соблазны
She will never go my way, nor, I fear, shall I ever go hers. — Она никогда не будет действовать так, как я, и, боюсь, я никогда не буду действовать так, как она.
б) прибегать (к чему-л.), обращаться (к кому-л.)3) ходить (куда-л.) регулярно, с какой-л. цельюWhen I was young, we went to church every Sunday. — Когда я был маленьким, мы каждое воскресенье ходили в церковь.
4)а) идти (от чего-л.), вести (куда-л.)The boundary here goes parallel with the river. — Граница идёт здесь вдоль реки.
б) выходить (куда-л.)This door goes outside. — Эта дверь выходит наружу.
5) происходить, случаться, развиваться, проистекатьThe annual dinner never goes better than when he is in the chair. — Ежегодный обед проходит лучше всего, когда он председательствует.
The game went so strangely that I couldn't possibly tell. — Игра шла так странно, что и не рассказать.
The election went against him. — Выборы кончились для него неудачно.
What has gone of...? — Что стало, что произошло с...?
Nobody in Porlock ever knew what has gone with him. — Никто в Порлоке так и не узнал, что с ним стало.
6)а) ухудшаться, исчезать ( в результате повреждения или старения)The battery in this watch is going. — Батарейка в часах садится.
Sometimes the eyesight goes forever. — Иногда зрение теряют навсегда.
I could feel my brain going. — Я чувствовал, что мой ум перестаёт работать.
You see that your father is going very fast. — Вы видите, что ваш отец очень быстро сдаёт.
б) ломаться; изнашиваться ( до дыр)The platform went. — Трибуна обрушилась.
About half past three the foremast went in three places. — Около половины четвёртого фок-мачта треснула в трёх местах.
The dike might go any minute. — Дамбу может прорвать в любую минуту.
My old sweater had started to go at the elbows. — Мой старый свитер начал протираться на локтях.
Syn:в) быть поражённым болезнью, гнить (о растениях, урожае)The crop is good, but the potato is going everywhere. — Урожай зерновых хорош, а картофель начинает повсюду гнить.
7) разг. умирать, уходить из жизниto go to one's own place — умереть, скончаться
to go aloft / off the hooks / off the stocks / to (the) pot разг. — отправиться на небеса, протянуть ноги, сыграть в ящик
Your brother's gone - died half-an-hour ago. — Ваш брат покинул этот мир - скончался полчаса назад.
Hope he hasn't gone down; he deserved to live. — Надеюсь, что он не умер; он заслужил того, чтобы жить.
The doctors told me that he might go off any day. — Доктора сказали мне, что он может скончаться со дня на день.
I hope that when I go out I shall leave a better world behind me. — Надеюсь, что мир станет лучше, когда меня не будет.
8)а) вмещаться, подходить (по форме, размеру)The space is too small, the bookcase won't go in. — Здесь слишком мало места, книжный шкаф сюда не войдёт.
Elzevirs go readily into the pocket. — Средневековые книги-эльзевиры легко входят в карман.
The thread is too thick to go into the needle. — Эта нитка слишком толста, чтобы пролезть в игольное ушко.
Three goes into fifteen five times. — Три содержится в пятнадцати пять раз.
All the good we can find about him will go into a very few words. — Всё хорошее, что мы в нём можем найти, можно выразить в нескольких словах.
б) соответствовать, подходить (по стилю, цвету, вкусу)This furniture would go well in any room. — Эта мебель подойдёт для любой комнаты.
I don't think these colours really go, do you? — Я не думаю, что эти цвета подходят, а ты как думаешь?
Oranges go surprisingly well with duck. — Апельсины отлично подходят к утке.
That green hat doesn't go with the blue dress. — Эта зелёная шляпа не идёт к синему платью.
в) помещаться (где-л.), постоянно храниться (где-л.)This box goes on the third shelf from the top. — Эта коробка стоит на третьей полке сверху.
This book goes here. — Эта книга стоит здесь (здесь её место).
He's short, as jockeys go. — Он довольно низкого роста, даже для жокея.
"How goes it, Joe?" - "Pretty well, as times go." — "Как дела, Джо?" - "По нынешним временам вполне сносно".
10) быть посланным, отправленным (о письме, записке)I'd like this letter to go first class. — Я хотел бы отправить это письмо первым классом.
11) проходить, пролетать ( о времени)This week's gone so fast - I can't believe it's Friday already. — Эта неделя прошла так быстро, не могу поверить, что уже пятница.
Time goes so fast when you're having fun. — Когда нам весело, время бежит.
Summer is going. — Лето проходит.
One week and half of another is already gone. — Уже прошло полторы недели.
12)а) пойти (на что-л.), быть потраченным (на что-л.; о деньгах)Whatever money he got it all went on paying his debt. — Сколько бы денег он ни получил, всё уходило на выплату долга.
Your money went towards a new computer for the school. — Ваши деньги пошли на новый компьютер для школы.
Not more than a quarter of your income should go in rent. — На арендную плату должно уходить не более четверти дохода.
б) уменьшаться, кончаться (о запасах, провизии)We were worried because the food was completely gone and the water was going fast. — Мы беспокоились, так как еда уже кончилась, а вода подходила к концу.
The cake went fast. — Пирог был тут же съеден.
в) исчезатьAll its independence was gone. — Вся его независимость исчезла.
One of the results of using those drugs is that the will entirely goes. — Одно из последствий приёма этих лекарств - полная потеря воли.
This feeling gradually goes off. — Это чувство постепенно исчезает.
13) уходить ( с работы), увольняться ( обычно не по собственному желанию)They can fire me, but I won't go quietly. — Они могут меня уволить, но я не уйду тихо.
14)а) издавать (какой-л.) звукto go bang — бахнуть, хлопнуть
to go crash / smash — грохнуть, треснуть
Clatter, clatter, went the horses' hoofs. — Цок, цок, цокали лошадиные копыта.
Something seemed to go snap within me. — Что-то внутри меня щёлкнуло.
Crack went the mast. — Раздался треск мачты.
Patter, patter, goes the rain. — Кап, кап, стучит дождь.
The clock on the mantelpiece went eight. — Часы на камине пробили восемь.
15)а) иметь хождение, быть в обращении ( о деньгах)б) циркулировать, передаваться, переходить из уст в устаNow the story goes that the young Smith is in London. — Говорят, что юный Смит сейчас в Лондоне.
16)My only order was, "Clear the road - and be damn quick about it." What I said went. — Я отдал приказ: "Очистить дорогу - и, чёрт возьми, немедленно!" Это тут же было выполнено.
- from the word GoHe makes so much money that whatever he says, goes. — У него столько денег, что всё, что он ни скажет, тут же выполняется.
anything goes, everything goes разг. — всё дозволено, всё сойдёт
Around here, anything goes. — Здесь всё разрешено.
Anything goes if it's done by someone you're fond of. — Всё сойдёт, если это всё сделано тем, кого ты любишь.
в) ( go about) начинать (что-л.; делать что-л.), приступать к (чему-л.)She went about her work in a cold, impassive way. — Холодно, бесстрастно она приступила к своей работе.
17) работать исправно ( об оборудовании)The church clock has not gone for twenty years. — Часы на церкви не ходили двадцать лет.
All systems go. — Всё работает нормально.
She felt her heart go in a most unusual manner. — Она почувствовала, что сердце у неё очень странно бьётся.
Syn:18) продаваться, расходиться (по какой-л. цене)to go for a song — идти за бесценок, ничего не стоить
Gone! — Продано! ( на аукционе)
There were perfectly good coats going at $23! —Там продавали вполне приличные куртки всего за 23 доллара.
Going at four pounds fifteen, if there is no advance. — Если больше нет предложений, то продаётся за четыре фунта пятнадцать шиллингов.
This goes for 1 shilling. — Это стоит 1 шиллинг.
The house went for very little. — Дом был продан за бесценок.
19) позволить себе, согласиться (на какую-л. сумму)Lewis consented to go as high as twenty-five thousand crowns. — Льюис согласился на такую большую сумму как двадцать пять тысяч крон.
I'll go fifty dollars for a ticket. — Я позволю себе купить билет за пятьдесят долларов.
20) разг. говорить21) эвф. сходить, сбегать ( в туалет)He's in the men's room. He's been wanting to go all evening, but as long as you were playing he didn't want to miss a note. (J. Wain) — Он в туалете. Ему туда нужно было весь вечер, но пока вы играли, он не хотел пропустить ни одной нотки.
22) ( go after)а) следовать за (кем-л.); преследоватьHalf the guards went after the escaped prisoners, but they got away free. — На поиски беглецов отправилась половина гарнизона, но они всё равно сумели скрыться.
б) преследовать цель; стремиться, стараться (сделать что-л.)Jim intends to go after the big prize. — Джим намерен выиграть большой приз.
I think we should go after increased production this year. — Думаю, в этом году нам надо стремиться увеличить производство.
в) посещать в качестве поклонника, ученика или последователя23) ( go against)а) противоречить, быть против (убеждений, желаний); идти вразрез с (чем-л.)to go against the grain, go against the hair — вызывать внутренний протест, быть не по нутру
I wouldn't advise you to go against the director. — Не советую тебе перечить директору.
It goes against my nature to get up early in the morning. — Рано вставать по утрам противно моей натуре.
The run of luck went against Mr. Nickleby. (Ch. Dickens) — Удача отвернулась от мистера Никльби.
Syn:б) быть не в пользу (кого-л.), закончиться неблагоприятно для (кого-л.; о соревнованиях, выборах)One of his many law-suits seemed likely to go against him. — Он, судя по всему, проигрывал один из своих многочисленных судебных процессов.
If the election goes against the government, who will lead the country? — Если на выборах проголосуют против правительства, кто же возглавит страну?
24) ( go at) разг.а) бросаться на (кого-л.)Our dog went at the postman again this morning. — Наша собака опять сегодня набросилась на почтальона.
Selina went at her again for further information. — Селина снова набросилась на неё, требуя дополнительной информации.
б) энергично браться за (что-л.)The students are really going at their studies now that the examinations are near. — Экзамены близко, так что студенты в самом деле взялись за учёбу.
25) ( go before)а) представать перед (чем-л.), явиться лицом к лицу с (чем-л.)When you go before the judge, you must speak the exact truth. — Когда ты выступаешь в суде, ты должен говорить чистую правду.
б) предлагать (что-л.) на рассмотрениеYour suggestion goes before the board of directors next week. — Совет директоров рассмотрит ваше предложение на следующей неделе.
Syn:26) ( go behind) не ограничиваться (чем-л.)27) ( go between) быть посредником между (кем-л.)The little girl was given a bar of chocolate as her payment for going between her sister and her sister's boyfriend. — Младшая сестра получила шоколадку за то, что была посыльной между своей старшей сестрой и её парнем.
28) ( go beyond)а) превышать, превосходить (что-л.)The money that I won went beyond my fondest hopes. — Сумма, которую я выиграл, превосходила все мои ожидания.
Be careful not to go beyond your rights. — Будь осторожен, не превышай своих прав.
б) оказаться трудным, непостижимым (для кого-л.)I was interested to hear the speaker, but his speech went beyond me. — Мне было интересно послушать докладчика, но его речь была выше моего понимания.
в) продвигаться дальше (чего-л.)I don't think this class will be able to go beyond lesson six. — Не думаю, что этот класс сможет продвинуться дальше шестого урока.
•- go beyond caring- go beyond endurance
- go beyond a joke29) (go by / under) называтьсяto go by / under the name of — быть известным под именем
Our friend William often goes by Billy. — Нашего друга Вильяма часто называют Билли.
He went under the name of Baker, to avoid discovery by the police. — Скрываясь от полиции, он жил под именем Бейкера.
30) ( go by) судить по (чему-л.); руководствоваться (чем-л.), действовать в соответствии с (чем-л.)to go by the book разг. — действовать в соответствии с правилами, педантично выполнять правила
You can't go by what he says, he's very untrustworthy. — Не стоит судить о ситуации по его словам, ему нельзя верить.
You make a mistake if you go by appearances. — Ты ошибаешься, если судишь о людях по внешнему виду.
I go by the barometer. — Я пользуюсь барометром.
Our chairman always goes by the rules. — Наш председатель всегда действует по правилам.
31) ( go for)а) стремиться к (чему-л.)I think we should go for increased production this year. — Думаю, в этом году нам надо стремиться увеличить производительность.
б) выбирать; любить, нравитьсяThe people will never go for that guff. — Людям не понравится эта пустая болтовня.
She doesn't go for whiskers. — Ей не нравятся бакенбарды.
в) разг. наброситься, обрушиться на (кого-л.)The black cow immediately went for him. — Чёрная корова немедленно кинулась на него.
The speaker went for the profiteers. — Оратор обрушился на спекулянтов.
г) становиться (кем-л.), действовать в качестве (кого-л.)I'm well made all right. I could go for a model if I wanted. — У меня отличная фигура. Я могла бы стать манекенщицей, если бы захотела.
д) быть принятым за (кого-л.), считаться (кем-л.), сходить за (кого-л.)He goes for a lawyer, but I don't think he ever studied or practised law. — Говорят, он адвокат, но мне кажется, что он никогда не изучал юриспруденцию и не работал в этой области.
е) быть действительным по отношению к (кому-л. / чему-л.), относиться к (кому-л. / чему-л.)that goes for me — это относится ко мне; это мое дело
I don't care if Pittsburgh chokes. And that goes for Cincinnati, too. (P. G. Wodehouse) — Мне всё равно, если Питсбург задохнётся. То же самое касается Цинциннати.
•- go for broke- go for a burton32) ( go into)а) входить, вступать; принимать участиеHe wanted to go into Parliament. — Он хотел стать членом парламента.
He went eagerly into the compact. — Он охотно принял участие в сделке.
The Times has gone into open opposition to the Government on all points except foreign policy. — “Таймс” встал в открытую оппозицию к правительству по всем вопросам, кроме внешней политики.
Syn:take part, undertakeб) впадать ( в истерику); приходить ( в ярость)the man who went into ecstasies at discovering that Cape Breton was an island — человек, который впал в экстаз, обнаружив, что мыс Бретон является островом
I nearly went into hysterics. — Я был на грани истерики.
в) начинать заниматься (чем-л. в качестве профессии, должности, занятия)He went keenly into dairying. — Он активно занялся производством молочных продуктов.
He went into practice for himself. — Он самостоятельно занялся практикой.
Hicks naturally went into law. — Хикс, естественно, занялся правом.
г) носить (о стиле в одежде; особенно носить траур)to go into long dresses, trousers, etc. — носить длинные платья, брюки
She shocked Mrs. Spark by refusing to go into full mourning. — Она шокировала миссис Спарк, отказываясь носить полный траур.
д) расследовать, тщательно рассматривать, изучатьWe cannot of course go into the history of these wars. — Естественно, мы не можем во всех подробностях рассмотреть историю этих войн.
•- go into details- go into detail
- go into abeyance
- go into action33) ( go off) разлюбить (что-л.), потерять интерес к (чему-л.)I simply don't feel anything for him any more. In fact, I've gone off him. — Я просто не испытываю больше к нему никаких чувств. По существу, я его разлюбила.
34) ( go over)а) перечитывать; повторятьThe schoolboy goes over his lesson, before going up before the master. — Ученик повторяет свой урок, прежде чем отвечать учителю.
He went over the explanation two or three times. — Он повторил объяснение два или три раза.
Syn:б) внимательно изучать, тщательно рассматривать; проводить осмотрWe went over the house thoroughly before buying it. — Мы тщательно осмотрели дом, прежде чем купить его.
I've asked the garage people to go over my car thoroughly. — Я попросил людей в сервисе тщательно осмотреть машину.
Harry and I have been going over old letters. — Гарри и я просматривали старые письма.
We must go over the account books together. — Нам надо вместе проглядеть бухгалтерские книги.
35) ( go through)а) просматривать (что-л.)It would take far too long to go through all the propositions. — Изучение всех предложений займёт слишком много времени.
б) пережить, перенести (что-л.)All that men go through may be absolutely the best for them. — Все испытания, которым подвергается человек, могут оказаться для него благом.
Syn:в) проходить (какие-л. этапы)The disease went through the whole city. — Болезнь распространилась по всему городу.
д) осматривать, обыскиватьThe girls were "going through" a drunken sailor. — Девицы обшаривали пьяного моряка.
е) износить до дыр (об одежде, обуви)ж) поглощать, расходовать (что-л.)36) ( go to)а) обращаться к (кому-л. / чему-л.)She need not go to others for her bons mots. — Ей нет нужды искать у других остроумные словечки.
б) переходить к (кому-л.) в собственность, доставаться (кому-л.)The house went to the elder son. — Дом достался старшему сыну.
The money I had saved went to the doctors. — Деньги, которые я скопил, пошли на докторов.
The dukedom went to his brother. — Титул герцога перешёл к его брату.
And the Oscar goes to… — Итак, «Оскар» достаётся…
в) быть составной частью (чего-л.); вести к (какому-л. результату)These are the bones which go to form the head and trunk. — Это кости, которые формируют череп и скелет.
Whole gardens of roses go to one drop of the attar. — Для того, чтобы получить одну каплю розового масла, нужны целые сады роз.
This only goes to prove the point. — Это только доказывает утверждение.
г) составлять, равняться (чему-л.)Sixteen ounces go to the pound. — Шестнадцать унций составляют один фунт.
How many go to a crew with you, captain? — Из скольких человек состоит ваша команда, капитан?
д) брать на себя (расходы, труд)Don't go to any trouble. — Не беспокойтесь.
Few publishers go to the trouble of giving the number of copies for an edition. — Немногие издатели берут на себя труд указать количество экземпляров издания.
The tenant went to very needless expense. — Арендатор пошёл на абсолютно ненужные расходы.
37) ( go under) относиться (к какой-л. группе, классу)This word goes under G. — Это слово помещено под G.
38) ( go with)а) быть заодно с (кем-л.), быть на чьей-л. сторонеMy sympathies went strongly with the lady. — Все мои симпатии были полностью на стороне леди.
б) сопутствовать (чему-л.), идти, происходить вместе с (чем-л.)Criminality habitually went with dirtiness. — Преступность и грязь обычно шли бок о бок.
Syn:в) понимать, следить с пониманием за (речью, мыслью)The Court declared the deed a nullity on the ground that the mind of the mortgagee did not go with the deed she signed. — Суд признал документ недействительным на том основании, что кредитор по закладной не понимала содержания документа, который она подписала.
г) разг. встречаться с (кем-л.), проводить время с (кем-л. - в качестве друга, подружки)The "young ladies" he had "gone with" and "had feelin's about" were now staid matrons. — "Молодые леди", с которыми он "дружил" и к которым он "питал чувства", стали солидными матронами.
39) ( go upon)You see, this gave me something to go upon. — Видишь ли, это дало мне хоть что-то, с чего я могу начать.
б) брать в свои руки; брать на себя ответственностьI cannot bear to see things botched or gone upon with ignorance. — Я не могу видеть, как берутся за дела либо халтурно, либо ничего в них не понимая.
40) (go + прил.)а) становиться ( обычно хуже)He went dead about three months ago. — Он умер около трех месяцев назад.
She went pale. — Она побледнела.
He went bankrupt. — Он обанкротился.
Syn:б) продолжать (какое-л.) действие, продолжать пребывать в (каком-л.) состоянииWe both love going barefoot on the beach. — Мы оба любим ходить босиком по пляжу.
Most of their work seems to have gone unnoticed. — Кажется, большая часть их работы осталась незамеченной.
The powers could not allow such an act of terrorism to go unpunished. — Власти не могут допустить, чтобы террористический акт прошёл безнаказанно.
41) (be going to do smth.) собираться ( выражает непосредственное или ближайшее будущее)It seems as if it were going to rain. — Такое впечатление, что сейчас пойдёт дождь.
Lambs are to be sold to those who are going to keep them. — Ягнята должны быть проданы тем, кто собирается их выращивать.
42) (go and do smth.) разг. пойти и сделать что-л.The fool has gone and got married. — Этот дурак взял и женился.
He might go and hang himself for all they cared. — Он может повеситься, им на это абсолютно наплевать.
Oh, go and pick up pizza, for heaven's sake! — Ради бога, пойди купи, наконец, пиццу.
•- go about- go across
- go ahead
- go along
- go away
- go back
- go before
- go by
- go down
- go forth
- go forward- go in- go off- go on- go out- go over- go round- go together- go under- go up••to go back a long way — давно знать друг друга, быть давними знакомыми
to go short — испытывать недостаток в чём-л.; находиться в стеснённых обстоятельствах
to go the way of nature / all the earth / all flesh / all living — скончаться, разделить участь всех смертных
to let oneself go — дать волю себе, своим чувствам
Go to Jericho / Bath / Hong Kong / Putney / Halifax! — Иди к чёрту! Убирайся!
- go far- go bush
- go ape
- go amiss
- go dry
- go astray
- go on instruments
- go a long way- go postal- Go to!
- Go to it!
- let it go at that
- go like blazes
- go with the tide
- go with the times
- go along with you!
- go easy
- go up King Street
- go figure
- go it
- go the extra mile
- go to the wall 2. сущ.; разг.1) движение, хождение, ходьба; уст. походкаHe has been on the go since morning. — Он с утра на ногах.
2)а) ретивость, горячность ( первоначально о лошадях); напористость, энергичность; бодрость, живость; рвениеThe job requires a man with a lot of go. — Для этой работы требуется очень энергичный человек.
Physically, he is a wonderful man - very wiry, and full of energy and go. — Физически он превосходен - крепкий, полный энергии и напористости.
Syn:б) энергичная деятельность; тяжелая, требующая напряжения работаBelieve me, it's all go with these tycoons, mate. — Поверь мне, приятель, это все деятельность этих заправил.
3) разг. происшествие; неожиданный поворот событий (то, которое вызывает затруднения)queer go, rum go — странное дело, странный поворот событий
And leave us to old Brown! that will be a nice go! — И оставь нас старику Брауну! это будет приятным сюрпризом!
4)а) попытка- have a goLet me have a go at fixing it. — Дай я попробую починить это.
Syn:б) соревнование, борьба; состязание на приз ( в боксе)Cost me five dollars the other day to see the tamest kind of a go. There wasn't a knockdown in ten rounds. — На днях я потратил пять долларов, чтобы увидеть самое мирное состязание. За десять раундов не было ни одного нокдауна.
в) приступ, припадок ( о болезни)5)а) количество чего-л., предоставляемое за один раз"The score!" he burst out. "Three goes o' rum!" (R. L. Stevenson, Treasure Island) — А деньги? - крикнул он. - За три кружки! (пер. Н. Чуковского)
а) бросок шара ( кегли)б) карт. "Мимо" (возглас игрока, объявляющего проход в криббидже)7) разг.а) успех, успешное делоб) соглашение, сделка••all the go, quite the go — последний крик моды
first go — первым делом, сразу же
- no goII [gɔ] сущ.; япон.го (настольная игра, в ходе которой двое участников по очереди выставляют на доску фишки-"камни", стремясь окружить "камни" противника своими и захватить как можно большую территорию) -
11 beauty
[ʹbju:tı] n1. 1) красота; прекрасноеbeauty of form [voice, melody, verse, feeling] - красота формы [голоса, мелодии, стиха, чувств]
beauty preparations - косметика; средства ухода за кожей и т. п.
beauty doctor - косметолог; косметичка
beauty culture - косметика, массаж, парикмахерское дело и т. п.
to be in the flower of one's beauty - быть в расцвете красоты; блистать красотой
2) часто pl привлекательная или красивая черта; украшение2. ирон. прелестьI can't say that I see the beauty of it - я не вижу в этом ничего смешного или интересного
you are a beauty, I must say - хорош же ты, нечего сказать
3. 1) красавицаfaded beauties - увядшие /перезрелые/ красотки
2) красотка, красавец (в обращении, преим. к лошадям и собакам)4. собир. библ., поэт. краса, цвет (народа и т. п.)5. разг. преимущество, достоинство♢
beauty is but skin-deep - ≅ нельзя судить о человеке по внешнему видуbeauty is in the eye of the beholder см. beholder ♢
См. также в других словарях:
Семейство полорогие — (Bovidae)** * * Семейство полорогих, или бычьих самая обширная и разнообразная группа парнокопытных, включает 45 50 современных родов и около 130 видов. Полорогие животные составляют естественную, ясно очерченную группу. Как ни… … Жизнь животных
Сульфат* — (техн.) С. в технике называется безводная серно натриевая соль Na 2SO4; на заводах ее называют также огарком . Относительно свойств С. в дополнение тому, что сказано в ст. Натрий, можно указать следующее. С. кристаллизуется в ромбической системе; … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Сульфат — (техн.) С. в технике называется безводная серно натриевая соль Na2SO4; на заводах ее называют также огарком . Относительно свойств С. в дополнение тому, что сказано в ст. Натрий, можно указать следующее. С. кристаллизуется в ромбической системе;… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Семейство волчьи, или псовые — (Canidae)** * * Семейство объединяет 16 современных родов и 36 видов. Псовые широко распространены в Евразии, Африке, Северной и Южной Америке, на Новую Гвинею и в Австралию проникли с человеком. За исключением одного вида, имеют более… … Жизнь животных
КИШЕЧНИК — КИШЕЧНИК. Сравнительно анатомические данные. Кишечник (enteron) представляет собой б. или м. длинную трубку, начинающуюся ротовым отверстием на переднем конце тела (обычно с брюшной стороны) и кончающуюся у большинства животных особым, анальным… … Большая медицинская энциклопедия
МАТКА — (uterus), орган, являющийся источником менструальной крови (см. Менструация) и местом развития плодного яйца (см. Беременность, Роды), занимает центральное положение в половом аппарате женщины и в тазовой полости; лежит в геометрическом центре… … Большая медицинская энциклопедия
Вода — С древнейших времен стали понимать великое значение воды не только для людей и всяких животных и растительных организмов, но и для всей жизни Земли. Некоторые из первых греческих философов ставили воду даже во главе понимания вещей в природе, и… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
КРОВЬ — КРОВЬ, жидкость, заполняющая артерии, вены и капиляры организма и состоящая из прозрачной бледножелтоват. цвета плаз мы и взвешенных в ней форменных элементов: красных кровяных телец, или эритроцитов, белых, или лейкоцитов, и кровяных бляшек, или … Большая медицинская энциклопедия
Семейство стрижи — Стрижи маленькие птицы, но с плотным, сильным и вытянутым туловищем, короткой шеей и широкой, довольно плоской головой, которая оканчивается маленьким, очень коротким, слабым, треугольным, на конце сплющенным и несколько согнутым клювом;… … Жизнь животных
АРХЕОЛОГИЯ. МЕТОДЫ И ПРИЕМЫ ИССЛЕДОВАНИЯ — Археологи по существу подобны детективам, занятым воссозданием и постижением жизни людей прошлых эпох; поэтому неудивительно, что для извлечения информации из материальных следов, оставленных древними людьми, они используют самые разнообразные… … Энциклопедия Кольера
Библиография — Содержание статьи: Понятие библиографии. I. Библиография всеобщая. II. Обозрение би6лиографии по государствам и национальностям. Франция. Италия. Испания и Португалия. Германия. Австро Венгрия. Швейцария. Бельгия и Голландия. Англия. Дания,… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона